Сьогодні ледве вмовив усіх йти на Сerro del tesoro - це гора з якої видно всю Гвадалахару і сусідні (по той бік гір) міста. Почали наш похід із походу в басейн, де встигли сфотогравувати пташку колібрі:

Після купання зібралися і пішли трохи перекусити у той же ресторан, що й на днях. Місцевих музикантів там угомонити неможливо:

Пофоткалися по черзі із ними (напросилися вони самі, дуже люблять фотографуватися):

Замовили обід. А їжі принесли стільки, що нам здавалося вони хочуть нас нею убити )

Знову музиканти полізли у кадр:

Соліст мав відмінний від усієї групи костюм:

На виході з ресторану парковка де паркуюються непрості машини, як оцей Chevrolet. Загалом у них більше крутих машин ніж у нас, а на Ford Mustang ми вже й перестали задивлятися.

Звична мексиканська їзда у пікапах:

А оце і є ціль нашого сьогоднішнього походу - Сerro del tesoro:

Без колючого дроту ми не обійшлися:

Коренасті дерева:

Тоненькі пальми )

Туди і звідти їхали місцевою маршуткою №358, виглядає вона так:

Банани. Ростуть попри дорогу, тому не рвемо їсти та й зелені ще:

І що цей слон міг там забути?!

Без крутого ретро кару не обійшлося. FORD:

Місцеві солодощі в магазині у колір мексиканського прапора:

А ці у вигляді ананаса:

День закінчувався отаким небом: