Завершується 4-ий тиждень у Мексиці. Все навколо ще дивує погляд, але встигнули звикнути до деких речей. Цей пост почну із ранкового неба у нашому з Іринкою вікні. У зв'язку з тим що всі живуть в приватних будинках, а ми на 9-му поверсі багатоповерхівки (однієї з дуже небагатьох), то маємо шикарні світанки та заходи сонця:
Ранок продовжують автомобілі з балонами газу, що ганяють зранку по місту, навіть у вихідні. І для того щоб жоден мексиканець не пропустив тієї машинки, на випадок якщо у нього закінчився газ і потрібен свіжий балончик, то голосно (нормально голосно, заставляє прокинутися) грає пісня зі словами, які ми ще не встигли розібрати. Та нам дуже пощастило, ми ще можемо в ліжку ігнорувати той звук. Але бачили інші такі авто і в них мелодії ще більш противнючі.
Так виглядає ця злощасна машина зблизька:
По дорозі до автобуса помічаємо зранку дерево схоже на наш каштан. Але лише схоже. Вже звиклися з тим що таких рослин як у нас тут немає, тому відкриваємо для себе тут кожну рослину і дерево.
В середу вулиця, одразу справа від нашого будинку, перекривається і відбуваєтсья неймовірне - базар. Налітай на свіже все - овочі, фрукти... Минулої середи спішили на роботу, тому лише пройшли вздовж базару, а вже цього тижня зроблю детальніший екскурс.
Під вікнами будинків ростуть такі невеликі кактуси в горшках:
На обід (треба зробити деякі покупки) забігаємо в торговий комплекс Plaza Del Sol ("Площа сонця" з іспанської).
Лейбл D&G тут означає не Дольче і Габана, а DOROTHY GAYNOR
Обідаємо в такому кафе всередині комплексу. Більшу частину часу проводимо розбираючись в меню ))
Іншого дня забігли в той же комплекс, але вже в інше кафе, де працюють офіціанти в такій колоритній формі:
Там пробуємо дуже крутий жовто-помаранчевий фруктовий сік (замовили один - принесли два, акція)
Наступний фруктовий сік був трохи дивніший, бо містив петрушку (не мій сік точно):
Особливо потішила Coca Cola в зеленій баночці:
Вийшовши на вулицю випадково потрапили на виступ (танці, як і все решту, дуже незвичні) танцівників на територій цетнру:
По дорозі в офіс, на одній з вітрин книжкового магазину, помічаємо зображення на вікні, що дуже вдало характеризує Мексику притаманними лише їй речами:
Вже в котре заходимо в меблевий магазин щоб дізнатися коли нам довезуть решту меблів. Виявляється ми дарма раніше боялися їхньої популярної відмовки "Mañana", що означає "завтра". Бо як виявилося вони здивували нас, ще невідомою нам, відмовкою "next week". Сподіваємося решту меблів таки довезуть і довезуть швидко.
Встигли протестувани на собі їхні "Lavanderia" - приміщення із промисловими пральними машинами та сушками, де можна попрати собі речі (на пральну машину ще чекаємо, причина - все та ж "Mañana"). Речі виносимо звідти дуже приємними на дотик і звісно що чистими. Щодо цін, то попрати 20кг одягу разом із сушкою та пральними засобами (порошок, пом'якшувач) обійдеться в 92-100 Peso (приблизно 100 грн).
Вечір, вже трохи більше як тиждень, проводимо в квартирі з таким видом із вікна на місто:
